ШАНС № 4 від 29 лютого 2008 р.

ЧИ ВРЯТУЄ ДРУЖИНА ПРЕЗИДЕНТА БАГАТОДІТНУ РОДИНУ МАРІЇ САДОВНІК?

           Давно відгриміли передвиборчі баталії 2006 р. Верховна Рада України навіть встигла “очиститись і оновитись”. Толку з тієї високої політики пересічному громадянинові на сьогоднішній день ніякої. Бо живе він в маленькому чи великому селі чи місті і всі життєві питання змушений вирішувати тут таки, на місцевому рівні, де питання законності і справедливості вирішуються досить специфічно і як правило не на користь слабшого і нужденнішого.
До редакції нашої газети звернулась мати багатодітної родини з м. Жмеринки Марія Садовнік. Читала “Шанс” про безчинства місцевої влади в відношенні дітей спортсменів, тож принесла і свій біль.
Журналіст: Що Вас привело до редакції, пані Маріє?
М.Садовнік: Почула в міській раді як лаяли Вашу газету, тож хочу і з Вами поділитись власним болем та просити допомоги. Мене не хочуть чути, то можливо Вас почують. Я стільки вже високих порогів пооббивала, а правди не знайшла.

1. Так в чому ж Ваша проблема?
2. Мабуть як і в усіх – у серці. Коли потрібно було думати головою, ми серцем рішення приймали. Я говорю ще про вибори 2006 року. Бо нашій родині вони гикаються до цих пір. Повірили Жеребнюкові, вибрали на свою голову. Але як можливо було не повірити? Такий відкритий, щирий. Вся Жмеринка гуділа про його відвідини мало не кожної оселі. Все проблемами цікавився та обіцяв допомогу. Чемно так записував, брав на контроль.
3. А Ви хіба нічого не чули про, так-би мовити, не парламентські з'ясування членами його виборчої кампанії стосунків з опонентами по виборах?
4. Чути – не бачити. Хто в той час в подібне міг вірити? Вперше люди бачили і були вдячні, що до них прийшли додому і переймаються їх проблемами. От і навибирали “троянських коней”. 
5. Що ж особисто Вас не влаштовує у діях влади?
6. Мою родину грабують серед білого дня. При допомозі влади. В нас забирають майно, яке влада ж і надала для вирішення житлової проблеми багатодітної нашої родини. Про це багато можна говорити. Ми і не мовчали. Тільки сили не рівні. Компроміси з владою як і боротьба дуже тяжкі.  Нам говорять, що ми дуже багаті – в нас аж п'ятеро дітей. То нащо нам ще та хата в центрі Жмеринки? Знущаються. Відчувають власну безкарність. Хочу їхати на особистий прийом до Катерини Ющенко. Може хоч дружина Президента знайде управу на це наше жмеринське безправ'я.

Відкритий лист

Дружині Президента України пані Катерині Ющенко
від матері багатодітної сім'ї Садовнік Марії Степанівни, проживаючої в м. Жмеринка  по  вул. Урицького, 57, 1нд.23100. тел. 8-068-2162123.
 

Шановна пані Катерино!

            Прошу вибачити мене за те, що змушена відривати Вас від важливих справ, але моя багатодітна родина знаходиться зараз в такому тяжкому стані, що тільки Ви, як мати, зможете мене зрозуміти, і як дружина Президента України – допомогти, бо нам нікуди більше звертатись, і ні на кого більше сподіватись. Міліція, прокуратура, суди – це не для нас, в нас немає, як вони говорять: ні “даху високого”, ні грошей на хабарі, в мене з чоловіком тільки п'ятеро дітей на руках, та декларована державою  підтримка і захист, а в людей котрі забрали нашу власність, недобудований будинок в м. Жмеринка по вул. Горького, 26 – гроші, зв'язки, підтримка міліції, прокуратури, Жмеринської міської влади, бо вони дійсна влада у м. Жмеринка і є.
Суть нашої справи в слідую чому – в 2004 р., нам як багатодітній сім'ї, тодішня міська влада для вирішення житлової проблеми допомогла і виділила ділянку землі в м. Жмеринка по вул. Горького, 26. На цій ділянці знаходились руїни та металеві конструкції нікому не належного торгового павільйону. Ми дуже бідні люди, тому власними силами почали всю цю руїну приводити до ладу, щоб мати де жити, і вклали в цю справу багато сил і  відірваних від дитячого рота гривень, бо ж потрібно думати за їх майбутнє, а яке воно без даху над головою?
Та в 2006 р. в нас почались проблеми – Жмеринський міський голова Жеребнюк безпідставно відмовив нам в продовженні терміну оренди землі, посилаючись на те, що на виділеній нам по вул. Горького, 26 землі вже стоїть будівля, а Жмеринська БТІ відмовилась виготовити інвентарну справу, посилаючись на те, що будівля не добудована. В цей же час гр.Приймак А.І. вчиняючи протизаконні дії, а саме збиваючи замки, пошкоджуючи наше майно таким чином зробив доступ до приміщення для працівників БТІ, які і виготовили йому інвентарну справу на магазин по вул. Горького, 28. Мої звернення до міліції, прокуратури результатів не дали, навпаки наді мною знущались та насміхались, та пропонували добровільно віддати наш будинок, бо Приймак там хоче щось будувати.
           Правову сторону цих взаємовідносин можливо зрозуміти з апеляційної скарги яку ми подали до Вінницького апеляційного суду, і яку він відхилив:
“16 березня 2007 року суддя   Жмеринського    міськрайонного   суду Клапоущак С.Ю.  ухвалив незаконне рішення на користь Приймака Андрія Івановича, за його позовом до багатодітної родини Миколи Садовніка. Це рішення суду повинно бути скасоване судом апеляційної інстанції в повному обсязі, як прийняте з грубим, цинічним порушенням норм матеріального та процесуального права на основі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, посиланням на встановлення обставин, які не відповідають дійсним обставинам справи, безпідставним відкиданням і запереченням доказів, які надав відповідач Садовнік М.І., що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, що в свою чергу є цинічною наругою не лише над  людськими правами гарантованими чинним законодавством та Конституцією України багатодітній родині Садовніка Миколи Івановича, а й яскравим прикладом обслуговування судом рейдерського захоплення їхньої законної власності.
Незаконність та необґрунтованість рішення суду полягає в слідуючому:
1.Суд вважає встановленим, що “позивач Приймак Андрій Іванович є власником не житлової будівлі магазину “А”, загальною площею 99,8 кв.м. на земельній ділянці, що знаходиться в м. Жмеринка по вулиці Горького, 28” і що “вказані обставини визнаються сторонами в судовому засіданні та у відповідності до вимог ч.1.ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню” – це твердження суду не відповідає дійсним обставинам справи і вказує на односторонність суду, внаслідок неправильності у встановленні дійсних обставин справи, а саме – відповідачі не визнали в судовому засіданні ні права власності Приймака на не житлову будівлю магазину “А”, загальною площею 99,8 кв.м., що знаходиться в м. Жмеринка по вулиці Горького, 28, ні на земельну ділянку, на якій нібито цей магазин знаходиться – і надали суду неспростовні докази того, що земельна ділянка і незавершене будівництво житлового будинку на ній є їхньою земельною ділянкою наданою їм в оренду  відповідно до рішення Жмеринського міськвиконкому №88 від 27.04.2004 р. і на якій вони ведуть будівництво житлового будинку по вулиці Горького, 26 відповідно до дозволу № 141 від 19.05.2004 р. наданого їм на підставі Договору оренди  земельної ділянки № 156 від 19.05.2004 р. Мало того, вони вказали суду на ту обставину, що інвентарна справа Жмеринського районного структурного підрозділу комунального підприємства “Вінницького обласного об’єднаного бюро технічної інвентаризації” щодо не житлової будівлі магазину “А”, загальною площею 99,8 кв.м. на земельній ділянці, що знаходиться в м. Жмеринка по вулиці Горького, 28 – сфальсифікована, адже відповідно до Проекту відведення земельної ділянки під будівництво гр.Садовніку М.І. йому відведена земельна ділянка площею 0,0196 га по вул. Горького, 26 в м. Жмеринці, яка межує: з півдня з будинковолодінням №24 по вул. Горького; з сходу магазином по провулку Вілінського; з заходу проїжджою частиною вулиці Горького; з півночі з будинковолодінням №28 по вул. Горького власником якого є гр.Степанков О.  – отже суд невірно, а отже упереджено і на користь позивача, визнав правдивими матеріали інвентарної справи, в тому числі “фотознімки будівлі (а.с.60, 61 в інвентарній справі) на яких зображена не житлова будівля магазину під номером 28 по вул. Горького в м. Жмеринка” – тому що на вказаних знімках зафіксоване незавершене будівництво житлового будинку Садовніка М.І., яке знаходиться в м. Жмеринка по вул. Горького, 26, яке ведеться на законних підставах на земельній ділянці котрою він законно користується на підставі діючого договору оренди з Жмеринською міськрадою, та законно будується на підставі чинного дозволу на будівництво в межах визначених земельно-кадастровою документацією, яка є єдиною законною підставою для визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів (ст.193 ЗК України) і яку суд незаконно і необґрунтовано визнав такою, що немає правового значення для об’єктивного і законного вирішення даної справи, за очевидності того незаперечного факту, що позивач Приймак А.І. безпідставно претендує саме на земельну ділянку по вул. Горького, 26 у м. Жмеринка і якою на законних підставах користується гр.Садовнік М.І. та його багатодітна родина, на їх власність – недобудований житловий будинок (ст.331 ЦК України) отже суд не примінив норму закону, яку повинен був примінити. Отже очевидно, що суд в порушення норм матеріального і процесуального права прийняв незаконне і необґрунтоване рішення, безпідставно задовольнивши таким чином позов Приймака А.І.”
Якщо при вирішенні нашої справи в Жмеринському міськрайсуді нам цинічно говорили про “ціну питання” ( в нас нема таких грошей) то ми сподівались, що  законність і справедливість буде відновлена Апеляційним судом – цього не сталось, як не допомогла нам прокуратура і міліція – навпаки: ще до рішення апеляційного суду Приймак знову захопив приміщення, викрав будматеріали, гроші, речі які там знаходились і поставив приміщення під охорону міліції. Прокуратура, не дивлячись на наші неодноразові звернення за допомогою – нам не допомагає, хоча мусить це зробити з огляду на задекларовану Державою чинним законодавством підтримку багатодітним сім’ям, та очевидністю того, що нашу родину знищують при допомозі влади.
            Я прошу Вас особисто мене прийняти та взяти нашу багатодітну родину під Ваш особистий захист. Нам нічого не потрібно крім того, щоб з нами вчинили по закону, щоб нам було де жити, щоб мої діти мали достойне майбутнє. Я надіюсь на Вас останньою надією, бо впевнена, що Ви, як мати, зможете зрозуміти матір, яку загнали в безвихідне становище.  Благаю – допоможіть, не дайте нам пропасти.
20 лютого 2008 року.
Дякую. З повагою  і надією
Марія Садовнік

           Надані пані Марією документи, з точки зору наших юридичних консультантів, вказують на те, що проблеми багатодітної родини Садовніків потрібно шукати не в правовому полі, а поза його межами – в бажанні окремих осіб і посадовців брутально і безкарно відібрати власність у слабшого, використавши владу не на користь інтересам служби. Тож хто і як любить дітей у Жмеринці редакція газети “Шанс” поінформує читачів після проведення журналістського розслідування на цю тему. Як і детально поінформує про результати зустрічі двох багатодітних матерів – Катерини Ющенко та Марії Садовнік.