ШАНС 2011
Сергій Чумак: «Начальник управління пенсійного фонду у Бершадському районі має боятися інваліда-чорнобильця так, щоб забути про існування Миколи Азарова»
Кореспондент. Пане Сергію, на Вінниччині почав діяти Комітет самозахисту конституційних прав вінничан, який ви очолюєте. Яка причина його створення? Що заважало захищати права громадян в рамках, наприклад, широко розрекламованого комітету опору диктатурі?
Чумак. КОД бореться за владу. Наша ж мета - захищати конкретну людину від неправомірних, злочинних дій будь-якої влади.
Кореспондент. Влади? Але завдання влади забезпечити дотримання законів і Конституції України. Ви ж стверджуєте, що влада - головний їх порушник.
Чумак. Я не стверджую - просто констатую загальновідомий факт.
Кореспондент. Приведіть, будь-ласка, характерний, на Вашу думку, приклад.
Чумак. Невиконання владою рішень судів, щодо розмірів пенсій інвалідів-чорнобильців та дітей війни.
Кореспондент. Тоді поясніть, чим є влада особисто для Вас?
Чумак. Будь-яка влада – організоване насилля! Вона безапеляційно змушує громадянина: «Зроби ось так». І часто ця вимога суперечить закону. Візьмімо, для прикладу, нинішні протестні акції чорнобильців, дітей війни. Що ми бачимо? Українські суди, своїми рішеннями, встановили конкретні розміри пенсій вищевказаним категоріям громадян. Виконавча ж влада категорично відмовляється їх виконувати, тим самим порушуючи конституційні права інвалідів-чорнобильців та дітей війни. Люди протестують. Влада наказує: «Існуйте на ту пенсію, яку ми вам визначили». В перекладі на звичайну мову: «Голодуйте, втрачайте здоров’я, вмирайте». А гроші на виплату пенсій були. На реконструкцію НСК «Олімпійський» в Києві, наприклад, витрачено 1 мільярд доларів. Розумієте, не на будівництво з нуля, а на реконструкцію. І тепер ми країна №1 за кількістю коштів, витрачених на один спортивний стадіон і серед останніх за виконанням соціальних зобов’язань держави перед громадянами.
Кореспондент. Але як же в цій ситуації бути цим жертвам сваволі влади? Як переконати чиновників діяти за законом?
Чумак. Влада живе у відгородженому від громадян світі, і захищає свій, відмінний від суспільного, інтерес будь-якими – підкреслюю! - будь-якими засобами.
Кореспондент. Тобто діє не за законом, а за принципом політичної доцільності. А як же інтереси народу?
Чумак. Для влади народ - робоча сила, слухняні безязикі підданці, яких легко переконати потужною державною машиною, в тому числі її ефективним репресивним апаратом. Ви говорите про переконування. В чому переконувати Прем’єр-міністра, який свідомо готує бюджет, згідно з яким люди скнітимуть у нужді? В чому переконувати депутатів, які свідомо приймають згубний для малого й середнього бізнесу Податковий кодекс? В чому переконувати начальника обласного управління охорони здоров’я, який свідомо руйнує медицину області? Тому, коли йдеться про переконування, слід поставити питання по-іншому: «Як змусити конкретного чиновника припинити сваволю і діяти за законом?» При цьому слід пам’ятати: можновладці підуть на будь-який обман, порушення, на найтяжчі злочини, щоб залишитись при владі. Влада для них не робота, не обов’язки, а спосіб життя і найвища цінність! І подумайте ще про таке: за порушення закону конкретного чиновника судитиме не віртуальний народ, а конкретний суддя, на якого, як відомо, можна дуже легко вплинути...
Кореспондент. А як же влада в Америці, Європі? Там вона не порушує закон?
Чумак. Ні, влада скрізь однакова. Просто на Заході сваволю влади обмежує сильне і дієве громадянське суспільство. А Україна поки що до цього не доросла. Взагалі, людина при владі – цікавий феномен. Голова й серце такого собі типового «привладника» зайняті кількома речами: як утриматись на посаді, як продертись на ще вищий рівень, як отримати максимум від свого владного місця. Решта йому по барабану.
Кореспондент. Тоді чим має перейматися громадянин?
Чумак. Слідкувати, щоб його конституційні права ніким не порушувались. А щойно виникла проблема – захищатись! Повірте, чиновники - не дівчата на виданні. З ними не треба панькатись. Вони діють обдумано і нахабно. І важливі для себе рішення впроваджують в життя настирливо й послідовно. Тому лінія поведінки простої людини має три варіанти: дати на лапу, плюнути і піти геть, змусити чиновника дотримуватись закону.
Кореспондент. Невже все так безнадійно?
Чумак. Чому безнадійно? Просто людина повинна вибирати ким їй бути: рабом чи громадянином. Ви розумієте, 46 мільйонів українців живуть в неправовому просторі, де виконання закону вимагають виключно від людини. І миттю немилосердно карають порушника. Трудівник повинен вчасно й у повному обсязі сплачувати податки, комунальні послуги, а держава може абсолютно безкарно не виконувати перед ним своїх зобов’язань. Що буде залежить від самої людини.
Кореспондент. І що ж робити?
Чумак. Захищати свої права. Захищати послідовно і до переможного кінця.
Кореспондент. Тоді виходить - потрібно протистояти владі? Але чи здатна це зробити самотня слабка людина?
Чумак. Здатна. А самотньою і слабкою людина робить себе сама. Нехай об’єднується з іншими і їхня спільнота зробиться непереможною силою.
Кореспондент. Що Ви маєте на увазі?
Чумак. По-перше, не треба воювати з владою взагалі. Закони порушує конкретний чиновник. Не виплачує, приміром, начальник управління пенсійного фонду у Бершадському районі встановлені судами пенсії інвалідам-чорнобильцям, дітям війни. Він – порушник закону.
Кореспондент. Але цього чиновника змушує так чинити начальник пенсійного фонду Вінницької області Микола Черненко.
Чумак. Правильно. Але конкретному інваліду-чорнобильцю не нараховує пенсії саме районний начальник. Він і мусить відповідати.
Кореспондент. І як бути інваліду?
Чумак. Рішуче діяти! Однією з головних засад діяльності нинішнього українського чиновника є страх. Скажімо, чому начальник управління пенсійного фонду в Бершадському районі дозволяє собі не виконувати власних службових обов’язків? Бо він панічно боїться Миколу Черненка, губернатора, прем’єр-міністра Азарова і зовсім не боїться інваліда-чорнобильця. Потрібно поміняти полюси його страху. Тоді він виплатить чорнобильцю належну пенсію. Начальник управління пенсійного фонду у Бершадському районі має боятися інваліда-чорнобильця так, щоб забути про існування Миколи Азарова.
Кореспондент. І це мають зробити бригади прямої дії, які Ваш Комітет почав формувати?
Чумак. Ну, насамперед, не мій, а наш Комітет. Він створений для захисту прав усіх вінничан, в тому числі й Ваших. А щодо бригад, то їхнім завданням є вирішення конкретних проблем.
Кореспордент. Примусити Миколу Черненка боятися Комітет більше ніж Миколу Азарова?
Чумак. Допомогти Черненку не боятися Азарова і боятися порушувати закон. Боятися так, щоб душа забивалася в п’яти.
Кореспондент. То що, ви розпочнете терор?
Чумак. Ні, ми категорично проти терору. Терор лише консолідує владу і перетворить її на відверто диктаторський режим. Тому наш метод - переконування чиновників.
Кореспондент. Але хіба вони Вас почують?
Чумак. Спочатку чиновники ігноруватимуть нас. Поганий слух – головна їхня професійна хвороба. Але ми протиставим їхній глухоті й бездушності увагу й терпіння. Бо розуміємо проблеми державних службовців. Ім так непросто витравити з себе різні вади, особливо, коли вони вкорінювались десятиліттями. Ми візьмемося до справи потихеньку. Лагідно й довірливо побалакаємо з державними мужами і мужицями. І повірте - ми будемо такими переконливими в своїх діях і аргументах, що - я впевнений! – чиновники не тільки почують голос громадян, але сприймуть його як керівництво до дії.
Кореспондент. Пане Сергію, у своему Маніфесті Ви висунули гасло «Всю владу Радам!» Як це гасло можна реалізувати в рамках нинішньої політичнії системи, адже органи місцевого самоврядування фактично безправні?
Чумак. От ми й добиваємось, щоб уся повнота влади на місцях належала радам, а державні адміністрації були ліквідовані. Звідси наша вимога негайно повернути радам усі повноваження, які були передані держадміністраціям та провести обласний референдум щодо децентралізації влади вже в січні 2012 року. Комітет вважає: вирішальне слово тут повинні сказати територіальні громади. Тим більше, що Вінницька обласна Рада вже направила Президенту України звернення, в якому чітко зазначено, що депутати бачать на Вінниччині таку систему місцевого самоврядування, яка б відповідала положенням Європейської хартії місцевого самоврядування. Вінницькі депутати просять Главу Держави почати реформу з нашої області. Для початку в вигляді пілотного пректу.
Кореспондент. В резолюції мітингу, який Ви нещодавно проводили, є вимога звільнити з займаної посади начальника обласного управління охорони здоров’я Лідію Діденко. Чим пояснити таку Вашу позицію, адже, кажуть, що вона просто виконує накази Міністерства охорони здоров’я та голови облдержадміністрації Миколи Джиги. А тому відповідальність за дестабілізацію ситуації в області лежить саме на них?
Чумак. Ні, вимога вінничан інша: «Діденко на нари!» Кожен мусить відповідати за свої дії. Прямо сьогодні! Я розумію, що цій новоспеченій «експериментаторші» заважають всі: Обласна рада, Народна Армія Спасіння, медики, пацієнти. Так, вони намагаються протистояти її деструктивним діям. Вінниччина напередодні вибуху. І однією з причин є діяльність Лідії Діденко.
Кореспордент. Кажуть, Лідія Олексіївна незадоволена й самим Миколою Джигою?
Чумак. Цілком може бути. Губернатор, як людина розважлива й врівноважена не може підтримувати всі ініціативи, породжені буйною натурою його підлеглої. Проте проблема медичної реформи потребує окремої серйозної розмови.
Кореспондент. Дякую за розмову і за відвертість.