Понеділок, 18 Березня 2019 р.
Домівка » Політика » Дмитро Видрін: "В опозиційному списку – п'ять різних ідеологій. Не знаю, що вони разом робитимуть у парламенті"

Дмитро Видрін: "В опозиційному списку – п'ять різних ідеологій. Не знаю, що вони разом робитимуть у парламенті"

12.08.2012

"В опозиційному списку – п'ять різних ідеологій. Не знаю, що вони разом робитимуть у парламенті"

Після виборів в Україні відбудеться певна консервація ситуації. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів директор Європейського інституту інтеграції та розвитку, політолог Дмитро Видрін.

Як оцінюєте передвиборчу ситуацію в Україні? Які шанси у влади і опозиції?

-          Є офіційні дані соціології, і я не можу давати якісь інші інтерпретації. Друковані і публікації в інтернеті кажуть, що по партійному списку опозиція і влада заведе приблизно однаково.  Дві треті мажоритарників будуть від влади. Поки що в мене немає підстав сперечатися із соціологами. А які будуть показники за два місяці і три тижні – це великий термін і для влади і для опозиції.  Багато що може статись і позитивного і негативного.  Проте тенденції ясні вже зараз. Бувають чудеса у політиці, але поки що я не бачу підстав для чуда, яке радикально змінить ситуацію.

Чим відрізняється ця передвиборча кампанія від попередньої?

-          У цій кампанії вже немає випадкових особистостей -  і на щастя  і на жаль. На щастя, бо тоді йдуть люди, які не знають, що таке політика і навіщо їм політика, а на жаль, - бо ми побачимо невелику кількість нових облич, які могли зробити щось нове. Створити новий дискурс, ввести нову ідеологію, щоб пропагувати нову стратегію. На щастя – буде якась консервація ситуації,  бо не краще - не найгірше у світі. А на нещастя – бо не буде людей, з якими я б асоціював інтелектуальний прорив.  Я багато писав, що Україна останні роки є територією другорядних змістів, на другорядних змістах можна побудувати більш-менш непоганий рівень життя. Але на них не можна побудувати добру якість життя. А рівень і  якість життя – це різні речі. Якість – це і культура, і прориви у науці, літературі, мистецтві.  Тому поки що я не бачу підстав для якихось глобальних прогнозів, але й не бачу підстав для феєричних прогнозів. Не буде ні негативного чуда, ні позитивного, на жаль.

Як ви оцінюєте масовий похід  у політику зірок?

-          Я писав, що колись у мене у минулому мер Києва вкрав величезну  знакову річ – це космос. Бо раніше космос асоціювався у мене з братами Стругацькими, з фантастикою, з мріями,  а потім космос став асоціюватися із поганими дорогами, з корупцією в Києві. Зараз з'явились люди, які потрошку крадуть у мене інші асоціації. Пішли великі спортсмени і зараз мені здається, що я вже не буду дивитись футбол чи бокс. Бо  будуть виникати асоціації - це люди з якої партії, по якому округу вони можуть піти і який рейтинг вони матимуть.  Хотів би, щоб спортсмени у мене асоціювалися із олімпійськими  медалями, бажано золотими. Хотілося б, щоб це асоціювалося з мріями про те, що українські діти будуть чемпіонами світу, Європи. А буде – із партійними списками, округами. Те ж саме стосується і драматургів та письменників.  Письменники могли б внести величезний вклад у політику, але як люди які створюють  для політиків планку мрії та фантазії, але не ті, які працюватимуть кнопкодавами.  У парламенті були два письменники які працювали виключно кнопкодавами. За останні дві каденції вони не написали жодної книги. Хотілося б, щоб письменники писали книжки для політиків, а не працювали поруч з політиками, як їх суфлери, чи помічники.

Було багато претензій до списків як влади так і опозиції. На Вашу думку, чи є в них щось нове?

-          Нового немає. Є тільки різні претензій. Владі можна пред'явити претензії, що це традиційний список і там люди які віддані і проявили себе у минулих каденціях, чи люди, які мають особисті стосунки з лідерами. Принаймні це люди з одного кластеру – працюють у сфері капіталістичних відносин. Вони кажуть: ми це ті, хто працює роботодавцями , чи раніше працювали в бізнесі і  зробили нову капіталістичну систему України. Тому наша ідеологія ясна – це ідеологія капіталізму.

В опозиції список більш строкатий – перша п'ятірка, це п'ять різних ідеологій. Перший номер – це ідеологія авторитаризму, а не класично буржуазизму, чи капіталізму. Другий номер – це ідеологія лібералізму, третій номер – це ідеологія теократизму, четвертий – консерватизму, а п'ятий –ідеологія неосоціалізму.  Я не знаю, що ці люди будуть разом робити у парламенті.  Тому до парламенту ця опозиція буде називатись Об'єднаною , а після  парламенту  - роз'єднаною. Бо ідеологічні відмінності обов'язково розкидають цих людей по різним кутам.

Є думка, що опозиція вже програла мажоритарну. Чи зможе вона нарешті узгодити своїх кандидатів і підтримати найбільш поважних людей на округах?

-          Соціологи розрахували,  що дві треті по мажоритарці візьме влада. Я можу вийти на вулицю і взяти нову людину, але я не впевнений, що ця людина репрезентуватиме якісь думки. Треба ненові люди, а нові ідеї. А люди є носіями цих ідей. Можна взяти для девайсу двірника дядю Васю, він у політиці нова людина. З ним непогано випити трошки самогону, поговорити  про політику, але я не впевнений, що він би був доречний в українській політиці. Для мене нові люди це ті, хто пропонує нову концепцію розвитку, наприклад репресивних регіонів. Чому цим займаються гарвардські дослідники і не займаються наші? Я читав непогані програми про реформування ЖКГ у двох кандидатів, чому я зараз не можу назвати 22 людини? Я хотів би щоб таких були сотні.

Тобто в опозиції зараз просто немає таких людей?

-          Може немає, а може вони себе ще не проявили. Я таких людей поки що не бачу. Хотілося б щоб прізвища таких людей постійно самі згадувались.

Ви говорили про розкол в опозиції після виборів. Чи можливе щось подібне у владі?  Є незадоволені своїми місцями у списках, люди йдуть самовисуванцями на округи.

-          Ви багато можете людей назвати, які з влади перейшли в опозицію? Але я можу назвати 100 чи 200 людей які з їх опонентів перейшли в інші партії чи списки. Тобто якщо люди не перебігали, коли були в опозиції, тоді чому їм перебігати, коли вони при владі? Знаючи людей і їх бажання бути поряд з владою, я не думаю, що таке можливо.

Якщо вибори пройдуть із численними порушеннями, чи можливе визнання їх неконституційними?

-          Якщо таке станеться, то будуть люди на вулицях, невизнання з боку Європейських інституцій. Але ж влада не камікадзе, вона не має суїцидальних нахилів. Коли у них все так непогано виглядає в особистому і суспільному житті, навіщо їм робити самогубство? У них є непогані шанси набрати разом із союзниками 260 голосів, навіщо їм ризикувати цим результатом? Зараз закуповують камери, махлювати під камерами набагато складніше, тим паче запросили з Європи 2,5 тисячі спостерігачів, як можуть схопити за руку. Влада ризикувати не буде.

 Інна ІВЕРШЕНЬ





© 2012-2019 Газета журналістських розслідувань «Шанс» | Всі права захищені